ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ

Після сімейних чвар АТО-вець лишився ні з чим.




         Переді мною сидить чоловік, на вигляд йому років так сорок - сорок п'ять. Видно, що нелегким було  його життя. Андрій, таке ім'я нашого героя починає свою розповідь:

         "Після поранення(Андрій учасник бойових дій, інвалід), хотілось якось владнати життя, тож познайомився з жіночкою, одружився. - Я був другим чоловіком в Олі, перший її чоловік помер, років десять тому. Двох синів, від першого шлюбу, любив як власних, хотів навіть усиновити, але дружина спеціально зволікала з цим процесом. Та хіба ж справа в якіхось там папірцях? До горла чоловіка підступив комок, видно, що він стримує сльози. Продовжує: "Отримав від держави грошову компенсацію, за втрату працездатності - 270-ть тисяч гривень. З них 240 тисяч, перерахував на картку старшому синові, я ж його своїм вважав?

       Чоловік тяжко зітхає та продовжує. - Оля жила в колишньої свекухи, тож пішли жити на квартиру. Домовились з господинею хати, де ми оселились, що згодом викупимо помешкання, я завдаток вніс - вісім тисяч доларів. І тут держава допомогла: оплатили вартість будиночка коштами Мінестерства оборони. Здавалося б -  живи собі, будуй нове життя, але... 

        Щось у нас не склалося, дружині все частіше і частіше почалось щось неподобатись. Почалися сврки. Дуже швидко ми віддалились настільки, що прийшлось розлучитись. Тепер моя колишня вимагає з мене кошти в компенсацію за "її частину житла", за гроші, що я перерахував синові на картку, взагалі мова не йде... 

       У мене, після таких подій, був нервовий зрив. Змушений був навіть звернутись по допомогу до психіатричної лікарні. Відлежав... Як жити далі? Поняття не маю.

       Чоловік простягає мені аркуші паперу, що на них роздруковані світлини з СМС-ками, від колишньої дружини. Немає слів...  Ненормативна лексика, погрози... 

      "Вона ще всім говорить, що я алкоголік - Андрій витирає сльозу. -  А я ж ушколі, біля дітей працюю. Ну подумайте: було б це правдою, хіба мене би тримав хтось на роботі..." 

       Важко було слухати таку історію. Не знаю, що навіть порадити у такій ситуації, як повернути людині віру у справедливість. Маю надію, що суд допоможе розставити всі крапки над "І". Але хіба ж важко просто залишатись людьми? Чому, ще вчора близьки люди раптово стають ворогами?                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               Сергій Рапопорт



Обновлен 18 ноя 2018. Создан 16 ноя 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
"ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ" http://www.youtube.com/c/ЧУМАЦЬКИЙШЛЯХ «ТеплоVам» https://teplovam.uaprom.net/